Коротка історія Памуккале та Ієраполіса
Травертини Памуккале формувалися сотні тисяч років: багата на кальцій термальна вода виходила на поверхню, охолоджувалася й залишала м'який білий карбонат кальцію, який поступово застигав, утворюючи сліпучі тераси, які ми бачимо сьогодні. Людей вабило до цих теплих мінеральних джерел ще з давніх часів — за їхню цілющу силу.
Близько 190 року до н. е. елліністичні царі Пергама заснували на плато над терасами курортне місто Ієраполіс. За римлян воно процвітало як відомий курорт із розкішними термами, великим театром, храмами та одним із найбільших античних некрополів Анатолії. Сильний землетрус 60 року н. е. зруйнував значну частину міста, яке потім відбудували в елегантному римському стилі — його руїни збереглися донині.
У візантійську епоху Ієраполіс став важливим християнським центром, пов'язаним з апостолом Филипом, який, як вважають, прийняв тут мученицьку смерть. Після повторюваних землетрусів місто до XIV століття поступово занепало й повільно вкрилося білими травертинами. У 1988 році Памуккале та Ієраполіс разом внесли до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО — за виняткову природну красу та культурну значущість.
