Історія Грін-Каньйону та греблі Оймапинар
Упродовж тисячоліть річка Манавгат прорізала глибоку ущелину у вапняках Таврських гір. У давнину в цій долині були гірські озера та вигини річки, з яких, за місцевими переказами, брали воду ще римляни — тоді, як і нині, її живили холодні підземні джерела.
У 1977–1984 роках на річці було зведено велику греблю Оймапинар — аркову греблю заввишки близько 185 метрів з гідроелектростанцією потужністю приблизно 540 МВт. Вона затопила долину й утворила водосховище площею близько 470 гектарів, що вміщує близько 300 мільйонів кубометрів джерельної гірської води.
Довгі роки озеро знали переважно місцеві рибалки. Приблизно з 2000 року сюди почали ходити прогулянкові судна, і сьогодні Грін-Каньйон — одна з найулюбленіших природних екскурсій Турецької Рив'єри: тут живуть орли, дикі кози й навіть рідкісний бурий рибний пугач, а прохолода каньйону — бажаний порятунок від літньої спеки узбережжя.
